flat_cinema: (Default)
[personal profile] flat_cinema

Мабуть, це досить очікувано, але для мене наявність безсмертного персонажа десь на першому плані в будь-якому творі – це додатковий бал на користь цього твору. Але з цим не просто – вампіри, скажімо, мало того, що набридли, так ще й ними, як і іншими поганими хлопцями, краще милуватися на відстані. Ну а намаганнями зробити хорошого вампіра викладений шлях до «Сутінок». Ой, щойно зрозуміла, що так і забула написати про «Виживуть тільки коханці», але зараз мова не про це. А про простого звичайного невмирущого.

Дехто напевне знає, що років 6 тому з’явився серіал «Новий Амстердам», де мало кому тоді відомий Ніколай Костер-Вальдау грав головну роль, і був це ненав’язливий детективчик із кількасотлітнім героєм, який завдяки індіанській магії був приречений не старіти та оживати після будь-чого, поки не зустріне свою любов. І мають вони жити довго і щасливо, і напевне помруть, і всі такі справи. Кожен раз, коли згадую «Новий Амстердам», шкодую, що його спіткала така доля. Але історії, кажуть, властиво повторюватися, і сьогодні ми маємо «Вічність». Або «Вічного» (нє, ну ви зацініть – чи багато новинок оперативно озвучують українською? – тож, мені залишається тільки подякувати Трьом крапкам - результат їх праці став мені дуже до вподоби, а зважаючи на те, що раніше я про цю медіа-студію ніколи і не чула, то це взагалі приємний сюрприз).

Спочатку «Вічний» здається реінкарнацією «Нового Амстердама», практично братом-близнюком, але на 6 років молодшим (поціновувачі «Саги про Форкосиґанів» на цьому моменті, ймовірно, посміхнуться): безсмертний герой, що живе в Нью-Йорку, близько спілкується лиш з дідуганом, якому відома його невбиваєма таємниця, потроху філософствує, час від часу поринає у флешбеки… та що там – навіть сцена у метро в наявності – де наш герой трошки «палиться» і робить своє життя більш цікавим.

Але потім Генрі Морган все більше козиряє своїми напрацьованими роками дедуктивними здібностями. А коли він зав’язує шарф певним чином, після того, як прозвучало припущення про його соціопатію, доводиться поставити на паузу, щоб посмакувати таке підморгування містеру високофункціональному соціопату Холмсу. А в комплексі з його патологоанатомічною практикою, ми отримуємо ідеальний варіант «Як виглядав би син Шерлока та Моллі». А потім сидиш і думаєш: чи то ти забагато вигадуєш і бачиш те, чого немає, чи дійсно у тому, що герою після воскресіння доводиться голим йти додому, є щось від ситуації, коли Генрі (навіть імена співпадають!) з роману «Дружина мандрівника у часі» кожен раз, після мандрівки у часі (як Термінатор) опинявся деінде і без одягу. Знаєте, я вам ще більше скажу – якби я подивилася сагу про Хорнблауера, то я, майже напевне, знайшла б що написати і про підморгування та оммажі по цій лінії.

Проте, це все можна вважати особливостями суб’єктивного сприйняття. Але те, що в пілоті непогано закрутили тему загрози розсекречення безсмертного – це факт. Здається, і на цього Доктора знайдеться Майстер – другий єдиний в своєму роді. Або цей загадковий прихильник, все ж таки, скоріше Моріарті для Шерлока?

Звичайно, судити серіал по пілоту, особливо в наші часи – справа невдячна, але перша серія справляє приємне враження. Подивимось, що стане з цією перспективністю далі. Але розкидатися серіалами про безсмертних ніяк не можна.



Page generated Jul. 23rd, 2017 04:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios