flat_cinema: (Гра Престолів)
Шая помстилася Тиріону, тому нарешті він тут. І так, Пітер номінував Чарльза Денса.


Ліна, Кіт та Ніколай.




flat_cinema: (дурний сміх)
Тепер абсолютно очевидно, що цих хороших мокрих людей треба зібрати в один пост.

Наприклад, веселий Лі Пейс.

Великий Йен Маккелен (і номінував літніх людей, ох вже цей Гендальф!).

Особливий Патрік Стюарт.

Кріс. Просто Кріс.

Бенедикт зі своїм гостросюжетним роликом.

Чекаю на каст "Гри престолів" (бачила, що вже дівчата Старки та Джендрі), Ейдана та Діна .

flat_cinema: (дурний сміх)
Цей дивний момент, коли бідолашний Леголас тягне на собі... Філі та Кілі? А дійсно, хто це такий білявий?
А взагалі, мімімі, звичайно. Таке мімімі, що навіть промовчати не вдалося ;)


Ну і щоб двічі не вставати, раптово про кіно. І це ніяк не пов'язано з "Хоббітом", що взагалі несподіванка.

«Жозефін» (або як це назвали у Росії «Хочу как Бриджет») – дівчаче кіно, що повністю складається зі штампів, і кожна хвилина – це те, що ми бачили багато разів, у різних комбінаціях. Але якщо не вважати це недоліком, то з’ясовується, що всі ці штампи, хоч скільки разів їх не повторюй – спрацьовують, а прості наче п’ять копійок комедійні мелодрами завжди знаходитимуть свого глядача. Але мені все одно не дає спокою: може, це тонкий стьоб над жанром? Чи дійсно повертається мода на таке кіно? У будь-якому разі, Бріджит наша Джонс все одно поза конкуренцією. І найголовніше, щоб третю частину не зняли.


«Френсіс Ха» («Люба Френсіс»). Коли дивишся цей фільм, то розумієш, як має виглядати культове кіно. Принаймні, візуально. Просто надзвичайно стильна картинка, яку так і кортить поділити на скріншоти та роздрукувати як великі глянцеві фотографії. Або нарізати ці кадри у кліп під якусь дійсно класну та підходящу пісню. Зі змістом все дуже сумбурно і багато розмов ні про що. Це не претензія, а так, сувора правда життя. Але те, що героям не симпатизуєш та не відчуваєш з ними якоїсь моральної близькості – це вже набагато гірше. І особливо шкода, коли це стосується фільму зі слоганом «Історія про тебе».




flat_cinema: (Default)

Тепер, коли підведення підсумків відкладати далі немає куди, я цим скористаюся та видам твір «Як я провів 2012 рік» напишу про кіно, яке мені полюбилося у 2012ому. Керуватися відомою цитатою Тарантіно про вдалий рік я цього разу не буду, адже, навіть «Джанго» ще попереду, тому поки що залишимо маестро Квентіна у спокої. Просто та швидко про хороше та дуже хороше і нічого про погане – бачте, яка я зараз добра?;)

Почну вже з давно забутого, по факту позаминулорічного – «Артист» та «Хранитель часу». На початку року ці фільми принесли мені величезне задоволення, про яке можна довго писати, але краще подивитися. Знаєте, така концентрована любов до кіно у кожній хвилині. До речі, при подальшому перегляді фільмів, схожих на «Артиста», я побачила стільки цитат, що, з одного боку, трошки розчарувало, а з іншого – утвердило у думці, що цей фільм присвята не тільки безпосередньо німому кіно, але і «Сансет бульвару», «Співаючи під дощем» та іншим.

"Хранитель часу"

Тепер із зими ми біжимо далі, зупиняючись аж наприкінці квітня – «Месники»! Якщо чесно, мені здається, що цей добрий блокбастеро-комікс із крутими дядьками трошки перехвалили, коли він опинився на верхніх позиціях у топі-250 на кінопоіску. Але це скоріше здивування, що більшості цей фільм сподобався, так само, як і мені. Приємне відчуття, але незвичне;)

Наступне дійсно чудове – «Відважна». І, як за звичай, шкодую, що не дійшла до кінотеатру саме на цей мультфільм.

Як дуже непогане кіно запам’яталося «На дорозі» та «Королівство повного місяця». Не те, щоб «потрапляння у десятку», але таке…цікаве, атмосферне та специфічне. Так, насправді, вони дуже різні, але їхня характеристика у декількох словах у мене виглядає саме так.

"На дорозі"

«Координати «Скайфолл»» та «Хмарний атлас» вийшли з різницею у тиждень і просто підкорили мене. «Хмарний атлас» я вже передивилася вдома, кайфуючи та насолоджуючись кожним поворотом вже знайомого сюжету. У мене є такий показник – якщо ти пам’ятаєш все, мало не покадрово після першого перегляду, але при чому абсолютно не відчуваєш часу – це непересічне кіно. Щоправда, після другого перегляду ніяких нових сенсів чи нюансів я не побачила – для мене це кіно про те, як люди надихають один одного, а реальна історія змінюється із часом настільки, що від неї майже нічого не залишається. І ще – як же мене бісить, як всі ці «дотепники» обов’язково писали щось типу «вже не брати Вачовські…» або «тепер вже брат і сестра…», повторюючи це хоча б декілька разів! Такий собі бородатий анекдот чи слова-паразити, от чесно.

«Найп’янкіший округ у світі» - дуже красиве кіно, взяти хоча б сцену, коли Честейн їде на автомобілі і тихенько падає сніг, а тим часом… коротше кажучи, чарівно. Плюс абсолютно нереальний Том Харді. «Операцію «Арго»» я взагалі коротко можу описати лише одним словом – круто. «Королівський роман» - хороше кіно, яке поряд з іншими відомими фестивальними фільмами цього року виглядає майже як щось голлівудське, причому у доброму сенсі цього слова.

«Хоббіт» - ну, ви зрозуміли, це просто свято якесь. До речі, сьогодні у Толкієна день народження, тому якщо ви шукаєте привід сходити ще раз подивитися на початок пригоди Більбо Беггінса, то день народження Професора для цього підійде;)

І зовсім для мене раптово – «Суддя Дредд» із брутальним підборіддям Карла Урбана у головній ролі виявився крутим фільмом. Якщо б я відзначала фільми по номінаціях, то у «Несподіванці року» опинилося б саме це кіно.

"Суддя Дредд"

Серед серіалів мене спочатку року дуже порадував «Шерлок», щодо інших моїх улюбленців – тут вже присутні деякі неприємні деталі – як у порівнянні з першим сезоном змінилася «Гра престолів» (але навіть зважаючи на це, «Гра престолів» залишається одним з найкращих серіалів), яке ідіотство інколи стається в «Абатстві Даунтон» (але у свіженькому різдвяному епізоді все було як треба, хоча й дуже солоденько, і тільки фінал закономірно породжує багато питань і передчуття, що у четвертому сезоні на нас можуть очікувати сюжетні лінії у кращих традиціях мексиканського серіаловиробництва).

Ну, нібито все. Новий рік – нове кіно, «Гра престолів» - з 31 березня, «Хоббіт» на DVD – трохи раніше, і фільми, на які ми очікуємо цього року, ще не розчарували. І з новим роком вас, хоч вже і трохи пізно;))

flat_cinema: (Default)
це надписи із назвами спонсорів на стадіонах. Кока-кола, Макдональдс та Шарп, амінь.
flat_cinema: (Default)
І, мабуть, саме на честь цього дня у мене настрій послухати, нарешті, альбом Фіннооли Шеррі Songs from before. Невдовзі  можна буде виплясувати кейлі та пити віскі...

А ще від Extremely Loud and Incredibly Close неймовірно хочеться спати, буквально за 5 хвилин перегляду, що ж це таке?
flat_cinema: (Default)

Рік драконів, кажете...;)
Бажаю усього, чого ви собі бажаєте. І все буде добре (с)
flat_cinema: (Default)
Вже декілька речей можу написати про наше любе-майже-забуте телебачення. По-перше, раптово - сказали мені, що на крилах драконів до нас долетіла "Гра престолів", і навіть в українському дубляжі, щоправда, часами не дуже вдалому. Це, звичайно, пройшло б повз мене, але після наводки на рекламу про ланністерівський інцест... Ес фо мі, "Гра..." має отримати цьогоріч "глобус", так що велкам ту Толока, де добрі люди викладають тв-ріпи;)
Ну а тепер про щось зовсім вітчізняне-народне - форум "Х-фактору" - це місце "бессмысленное и беспощадное" у планетарних масштабах, королівство агресії та флудний рай. Тепер мені залишилося написати про те, що я точно зберегу "Теленедели", де - о, жах! - публікували фото тих учасників, що залишать шоу. До речі, цієї суботи мають вигнати Оксану Марченко, що не позбавлено оригінальності.
А тепер щось приємне;)))




А тепер підтримаємо вітчизняного виробника
flat_cinema: (Default)
Сьогодні будуть танці такий день...але бородатий дядько, мабуть, злякався лізти під мою подушку, бо там у мене вже все зайнято двома "наганами", і краще мене серед ночі не будити. Зранку я дуже засмутилася, і вирішила пагугліть, в чому ж причина такої несправедливості. Відповідь знайшлася швидко:


Вікіпедія, я люблю тебе за твої чудові трололо-статті. А це, до речі, мало не пішло у реферати...:

А тепер без троллінгу (?) і вандалізму, просто казли та свині:
flat_cinema: (Default)
Грудень, коли на вулиці температура на 10 градусів вище, ніж була весь листопад, і сніг, як підказує кеп, зійшов, і цей грудень вже плутаєш із березнем - ось що за вікном. І мені сьогодні радісно сказали - а скоро новий рік! І я не стала казати, що у мене враження втраченного листопада, бо не було повільного згасання природи, тихого, дощового... чи було надто мало...?
Люди, що майже не дивляться фільмів але полюбляють російські ситкоми, які біжуть на "Висоцького". Може, це тому, що для нас, покоління Сутінок, це - вияв дисидентства?
І все навкруги - непорушне зелене болото.
Бувають моменти,коли відчайдушно шукаєш слушне кіно, саме для цього настрою, цієї дивнуватої пори року... гіпертрофовано трагічне, яскраве, енергійне, зворушливе, нереально красиве, сповнене дійсно класної музики. Можливо навіть сентиментальне та тягуче, але цікаве та атмосферне...Яке хочеться тримати у пам'яті хоча б наступного дня після перегляду. І, що важливо - яке залишає враження. Але коли не знаєш, чого хочеш, то гугл мовчить...
В кіно є все, навіть те, чого немає в Греції, і ми знаходимо (чи нас знаходять?) потрібні фільми, рано чи пізно. І в цьому є якась магія. А в тому, щоб написати пост ніпрощо теж є багато приємних моментів, як виявляється.
flat_cinema: (Default)
"Майкл очень странно действовал на всех без исключения лошадей. На третий день мы снимали сцену встречи Рочестера и Джейн. Стоило Майклу оседлать коня, как у того появлялась сильная эрекция. После того как бедное животное пробегало круг, она исчезала, но как только к нему снова приближался Майкл, снова появлялась! Это было нечто"





Раз і два.
Не стрималася;))
flat_cinema: (Default)
і думку гадаю - як це так вийшло, що Fright Night та The Change-Up в Росії вийшли/вийдуть до прокату набагато пізніше, ніж у нас? Я звикла до того, що все зазвичай стається навпаки... нічо, будемо звикати до нового;))
flat_cinema: (Default)

Думаючи про те, що літа ніфіга не 500 днів, як хотіли нас переконати локалізатори-надмозги, повторюю: "Первое сентября - красный день календаря". Для відповідного "бойового" настрою - "Факультет" бай Родрігес. Де ж це я вичитала геніальну фразу, про те, що у цього кіна правильна ідея: всі викладачі - якась нечість?... а, нехай. Проте, це навіть добре. Нарешті з'явиться час та натхення написати про Лоне Шерфіг та її "Один день", про багато чого ще... Про те, що я таки дочекалася нової "Джейн Ейр", і це навіть не один сеанс чортіколи... 
А поки що - літо;) До речі, сьогодні, виявляється, день блогу
. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0
А ми то думали, що 31 серпня - день жалоби за згаяним літом;)

flat_cinema: (Default)
 Хм, виявляється, сьогодні день народження відразу у двох Шерлоків Холмсів.
Найкласичнішого


та наймолодшого

Waiting

Jun. 22nd, 2011 05:34 pm
flat_cinema: (Default)

Продивляючись список найочікуваніших фільмів, замислилася про те, які ж, власне, фільми я по–справжньому очікую у залишку цього року. Як виявилося, майже усі найочікуваніші стрічки ще попереду, що по-своєму приємно. Єдиним же фільмом з цього списку, що вже подивилася (та із задоволенням назвала найкрутішою стрічкою червня (і взагалі першої половини кінороку 2011)) стали «Люди Ікс», про яких я ще напишу окремо, якщо ця сессія хоч колись закінчиться. А поки що про декілька фільмів, при згадці про які я біжу до календаря. А потім заспокоююсь та підкидую монетку – чи взагалі вони дійдуть до наших кінотеатрів, коли? Звичайно, це запитання не стосується другої частини «Гарі Потера та дарів смерті», яку, чесне слово, набагато легше називати ГП 7/2, що я і робитиму. Кінофраншиза родом з дитинства (принаймні мого;)), половина серій з якої тисячу разів вже показали по Новому каналу, але все одно, натикаючись – дивишся. Остання частина останньої частини. Таке не можна пропускати, хоча і 3D, хоча і Снейпа уб’ють. І ще – стільки абсолютно неймовірних британців ніде більше не збирається на великому екрані разом. Середина липня вже скоро. Іt all ends.

Ну, від сузір'я британських акторів до інших перлин, що подарувала світу Англія. Невмирущий, не побоюся цього слова, роман Шарлоти Бронте, екранізований Бог зна скільки разів усіма, хто тільки захотів, отримав ще одну екранізацію. І хоча у далеких краях, де фільми виходять на екрани з початком прокату, і де ці самі фільми і знімаються, його подивилися ще в березні, я вже не підкидую монетку. Навіть якщо нашому прокату не пощастить – восени «Джейн Ейр» дійде до Росії, і нехай допоможе нам рутрекер. Але досить цієї нудні, ближче до фільму. От, чесно зізнаюся, у перше чую ім'я Кері Фукунага, який, до того ж, виявився чоловіком, а Мія Васиковська після «Аліси» сприймається мною як великий жирний мінус для будь-якої стрічки. Ну, невтішні були мої перші думки щодо фільму, але було це досить давно, і з того часу інтернет збагатився купою трейлерів-роликів-уривків, завдяки яким стало зрозуміло, що Фассбендер повинен бути класним Рочестером. І взагалі, щоб я не подивилася «Джейн Ейр»? Нонсенс. І ще – мені дуже подобається постер до фільму і дуже не подобаються білі промо фотографії зі шпагами.

Якщо деякі «старі» книжки я люблю та іноді перечитую, то за новими бестселлерами мені не встигнути – надто вже багато їх стало. Тому я взагалі не знаю, що це за роман «Один день». Але трейлер – дуже приємний, режисер Лоне Шерфіг зняла класний «An Education», Енн Хетуей мені подобається, а Джим Стерджес взагалі серед улюбленців. А далі – подивимось.

Наприкінці грудня, як і 2 роки тому, нас очікує нестандартний погляд на класику від Гая Річі. Сподіваюся, що це буде так само, як і перша частина, і, відповідно, це буде захоплююче та незвично. Тримаємо кулаки, містере Холмсе;)

І, майже тоді ж Фінчер випускає на екрани «The Girl with the Dragon Tattoo». Дуже цікаво подивитися, як він це бачить, адже оригінальна стрічка була із фінчеровським хронометражем і дуже цікава. Девід, слово за тобою. І, як знати, можливо, твоє ім’я нарешті буде у конверті з рішенням кіноакадеміків.


Здається, мій список очікуваних стрічок закінчився. Хоча, завжди щось пригадується згодом, так що до остаточного йому далеко. Але це не головне. Головне, щоб фільми не розчаровували. І щоб завжди знаходилися такі, що приємно дивують, хоча ти про них не знав і не чекав. Щоби добре кіно завжди знаходило свого глядача;))

 

Profile

flat_cinema: (Default)
flat_cinema

September 2014

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324 252627
282930    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 12:57 pm
Powered by Dreamwidth Studios