flat_cinema: (дурний сміх)
Тепер абсолютно очевидно, що цих хороших мокрих людей треба зібрати в один пост.

Наприклад, веселий Лі Пейс.

Великий Йен Маккелен (і номінував літніх людей, ох вже цей Гендальф!).

Особливий Патрік Стюарт.

Кріс. Просто Кріс.

Бенедикт зі своїм гостросюжетним роликом.

Чекаю на каст "Гри престолів" (бачила, що вже дівчата Старки та Джендрі), Ейдана та Діна .

flat_cinema: (Default)

Революція – це війна між минулим і майбутнім.

І майбутнє вже почалося

(с) Джуліан Ассанж

Джуліан Ассанж – серед тих людей, про яких важко розмовляти/писати/знімати. Тут у грі великі амбіції та велика пропаганда. Тому що не зроби – у результаті обов’язково щось буде не так. Ассанж – хороший? Ха, ви, значить, радикали, не любите Америку, і все це заідеологізовано. Ассанж – поганий? Щоо, прогнулися перед капіталістами за нафтодолари, і все це заідеологізовано. Ассанж – не добрий і не поганий? Пффу, нащо ви взагалі це знімали, недолугі та безідейні кіношники? Коротше кажучи, неадекват так і має перти з усіх місць, коли йдеться про цього хлопця. Або про фільм про цього хлопця. Тому для довідки: Ассанж засудив фільм, назвав брехнею. Сценарій базується на книзі запеклого друга та соратника по Вікілікс. Хоча ні, не зовсім так – колишнього друга, тому де правда, а де не дуже – сказати важко, бо, як відомо, завернути велику брехню у шматочки правди – це дієва стратегія. Так само можна вважати, що ця книга/сценарій/фільм – це одкровення від людини, що осягнула істину. Принаймні, істину про Ассанжа. Але що це я, краще про кіно напишу.

«П’ята влада». Зі сценарієм все зрозуміло, я сподіваюся, з попереднього абзацу. Режисер тут – людина, відповідальна за останні частини «Сутінок» (оцінювати можна по-різному, але напевне не Фінчер). Актори – цвіт європейського кіно – починаючи з ролей дуже другого плану – як це у Алісії Вікандер (одна з найперспективніших молодих шведських акторок), Моріца Бляйбтроя чи Керіс Ван Хаутен, закінчуючи Даніелем Брюлем, у якого цього року нарешті справжні великі номінації пішли. Англійський десант треба рахувати окремо: Пітер Капальді, Ден Стівенс (і все одно краще, ніж стовбичив би у четвертому сезоні «Абатства Даунтон»; він своїм уходом хоч трохи подій додав у те болотце), Лора Лінні та Девід Тьюліс повз пробігали, звичайно, але головна зірка тут, як не крути, теж з «цих» - Бенедикт Камбербетч. Чесно, можливо я остаточно в його армії, що зовсім не оригінально, але він талановитий до непристойного, і тут від нього на екрані мало не сяйво йде. Розумієте, грубо кажучи, йому тут доводиться грати Шерлока. Відлюдькуватого, дивного, геніального, одержимого своєю ідеєю та своєю метою хлопця. Який раптово зустрічає милого, надійного, досить розумного та стійкого хлопця і раптово здружується з ним. Вони стають напарниками і разом реалізують ЙОГО ідеї. І їхнє життя сповнюється небезпекою та шпигунськими іграми і в основі всього лежить прагнення докопатися до правди. Чорт, да там навіть палац розуму свій є! І при цьому Бенедикту вдається жодною нотою, жодним поглядом, жестом не відтворити Шерлока.

Актори – найкраще, що є у цьому фільмі, але і сам він не такий поганий, як про це свідчить рейтинг IMDB, наприклад. І «П’ята влада» добре лягає на наше сьогодення. Врешті-решт, роль інтернету в сучасних революціях, в пошуках істини переоцінити неможливо, ми ж знаємо.


flat_cinema: (Default)

Поки Моффат із Гатіссом абсолютно безсоромно, натхненно та весело фліртують із шерлокофандомом, сміючись над тією любов’ю, популярністю та культовістю, що звалилися їм на голови в останні два роки. Поки Бен, Мартін та інші, ховаючи трольські посмішки за невинними виразами обличчя, із задоволенням відігрують те, що написано в їх сценаріях. Поки ти вже забув, що останні майже три роки ти більшість часу провів у режимі «я чекаю на наступний сезон «Шерлока», спочатку на другий, а потім на третій, що ж ви зі мною робите, аа ». Поки ти за секунду впізнаєш батьків Бена, які, виявляється, грають батьків Шерлока, а момент, коли нашого детектива голять та підстригають, і він дивиться на Майкрофта невдоволено та каже про те, що брат дивився на те, як його б’ють, а у тебе щелепа десь на підлозі, бо виглядає Шерлок як Джон Харрісон, точнісінько, тільки форми не вистачає. Поки все це відбувається, ти ще не знаєш, як ставитися до нової серії, нового сезону. І взагалі, попередні два сезони – це ж все така класика, а тут Шерлок та Джон, а ти цього ще не бачив.

Час другої серії настає несподівано швидко. Просто неприпустимо швидко як для «Шерлока». І половину серії ти смієшся уголос, бо, наприклад, похід Шерлока та Джона по пабах – це ж справжнісінька «золота миля», як у Райта; а тут у наявності ще й інші, чисто комічні, моменти. А потім, крізь комедію та дуркування проступає старий добрий Шерлок. Не знаю, як йому це вдається, адже, здавалося б, умов для цього не створено.


Profile

flat_cinema: (Default)
flat_cinema

September 2014

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324 252627
282930    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 04:41 pm
Powered by Dreamwidth Studios